Затиша


Затиша - селище або в деяких документах хутір, було заселено у  1840 році, поміщиком Кіпріаном Гойжевським. Після продажу селища Червоне, трохи нижче цього селища по річці з такою ж назвою, було влаштовано поселення з переселенням в нього частини селян з Червоного.

 Жителів, згідно статистичних відомостей за 1864 рік, в селищі Затиша мешкало 160 осіб; землі за селищем нараховувалось 322 десятини. В середині XIX сторіччя селище належало вдові Кіпріана Францишці Гойжевській.

Станом на 1900 рік в селищі Затиша було 52 домогосподарства, в яких мешкало 274 особи, з них чоловіків-142 і жінок-132. Головним заняттям жителів було хліборобство; крім того, селяни вирушали на заробітки до міста Києва. Відстань від повітового міста до селища—36 верст, від найближчих: залізничної станції—25 верст, пароплавної 35 верст, телеграфної—13 верст, поштової (казенної)—13 верст, поштової (земської)—5 верст. Залізнична станція називається «Сухоліси » Пароплавна «Трипілля». Телеграфна станція знаходиться в містечку Германовка поштова(земська) в містечку Василів.

В селищі нараховувалось 334 десятини землі, з яких належало:

поміщикам – 176 десятин;

селянам-158 десятин.

Власниками селища були Ціліна та Вільгельм Іванови Боровицькі. Господарство у маєтку вела Целіна Боровицька. Господарство велось у поміщиків та у селян за трипольною системою.

В селищі Затиша на початку XX сторіччя були:

школа грамоти

вітряк, на якому працювала 1 людина;

запасний хлібний магазин, в якому до I січня 1900 р - було в наявності 83 чт. озимого хліба та 41 чт. 4 чк. ярового.

Пожежний обоз складався з 2 бочок і 3х багрів та утримувався за кошти селян.

 

В 30-х роках Селище Затиша відносилось до Краснянської сільської ради Узинського району. Архівні дані про кількість дворів та чисельність жителів населеного пункту Затиша 1932-1933 років не збереглися.

З клірових відомостей (історичний нарис В.Перерви «Парафія Пресвятої Богородиці в 19 ст. село Макіївка, Затишне»)

– в селі до Голодомору проживало біля 900 жителів. Кількість розкуркулених і їхніх прізвищ ніхто не пам’ятає.

В роки Голодомору за свідченнями очевидців померло близько 100 чоловік.
Мартиролог селища Затиша

Мартиролог жителів Хутір Затиша – жертв Голодомору 1932-1933 років укладено за свідченнями очевидців Кухаренко О.Д., 1927 р.н.; Кравченко Н.Г., 1927 р.н.; Остапчука І.П., 1927 р.н., та ін., записаними в 2008 р. завідуючою клубом села Красне Затворною Н.Ф.


 Джерела

  1. Сказания о населенных местностях Киевской губернии Л. Похилевич 1864 г;
  2. Список населенных мест Киевской губернии Издание Киевского губернского статистического комитета 1900 г.;
  3. Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. — 792 с. 
  4. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років в Україні (Київська область) 2008 рік;
  5. Стаття проілюстрована фотоматеріалами з сайту: 1ua.com.ua



Дописати коментар

0 Коментарі