Западинка

Передмістя, що звалось Западниці, знаходилось на східній стороні міста Василькова, нижче собору Антонія і Феодосія Печерських, в долині. За переказами років за півтораста воно було вкрите лісом і слугувало прихистком розбійникам. Необережні подорожні часто  були пограбовані, а інколи і вбиті, як у пастці. Звідси й назва.

За статистичними даними станом на 1900 рік, Западинське селянське товариство складалось з передмістя Западинки та хуторів: Каплиця, Дерев'янки, Борисів та Залізний (селянські)

В товаристві нараховувалось:

• Дворів-235; 
• Жителів обох статей 1682 осіб, з них чоловіків—889 і жінок—793.

Головним заняттям жителів було хліборобство і торгівля. Окрім того, населення займалося кравецькою справою та працювало шевцями. Відстань від повітового міста до передмістя 2 версти, від Найближчих залізничної станції 10 верст, пароплавної - 30 верст, телеграфної-2 версти, поштової (казенної) та поштової (земської)-2 версти Залізнична станція зветься Васильків, пароплавна Київ. Телеграфна станція знаходилась в місті Василькові, там само знаходились і поштова (казенна) та поштова (земська) станції.

У передмісті нараховувалось землі - 2213 десятин, з них належало:

• церквам-98 десятин;
• селянам 1879 р. десятин;
• іншим станам-236 десятин.

  

  Храмове свято

  
  

Господарство велось у селян за трипільною системою.

У передмісті були: одна каплиця, дві кузні, 8 вітряків

Селянське товариство мало мирського капіталу  1908 руб.

У 1929 - 1934 рр. хутір Каплицю також не обминула колективізація. Внаслідок чого було виселено та зникло безвісті багато родин. В деяких звільнившихся будинках були облаштовані школи. Так в 1924 році для освітянських потреб була взята під школу хата родини Порохнюків. Першими вчителями в ній були Андрій Петрович та його дружина Надія Петрівна. Також під шкільні потреби була облаштована  хата М. І. Барила.

Територіально починаючи з 1930 року на місці колишнього хутора Капличного або Каплиці було встановлено межі села Западинка.

Не оминула Капличний хутір і трагедія голодомору 1932 – 1933 років. Офіційні данні про кількість жертв відсутні, але старожили пам’ятають, як на узбіччі хуторянської дороги лежали померлі від голоду люди.

У 1935-1936 рр. північно-західну частину села на найкращих грунтах було знесено, жителі переселені. На цьому місці збудували аеродром і військове містечко. Школа опинилася на околиці села. Називалася неповно-середньою(семирічною), розміщувалася у трьох хатах, віддалених одна від одної. У школі Порохняків спочатку було два класи, згодом їх стало 16. Вчилися у дві зміни.

Колишнє приміщення школи - хата Порохняків (1978 рік)

10 травня 1958 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №347 ― «Про уточнення обліку населених пунктів Київської області», відповідно до якого було ухвалено рішення про виключення з облікових даних адміністративно-територіального поділу, населеного пункту хутора Капличного Западинської сільської ради.

Стара водонапірна вежа на території колишнього хутора Капличного

За радянських часів село Западинка було центром сільської Ради, поселення розташоване вздовж автостради Київ—Одеса. Відстань до районного центру — 4 км. Населення — 2260 чоловік.  

Сільраді підпорядковані населені пункти: Березенщина, Борисів, Дерев’янки, Залізне, Кобці,   Крячки. 

В Западинці розташовувалось центральне  господарство Глевахівської птахофабрики. Земельні угіддя становили 2087 га, в т. ч. орної землі — 1814,8 га. 

В селі функціонували восьмирічна й початкова школи, бібліотека, клуб. Діяли два медпункти. 

За мужність і героїзм, виявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни, 200 жителів  Западинки нагороджено орденами й медалями СРСР. 

У селі похований Герой Радянського Союзу М. О. Кривов, який загинув у боях за Васильків.

Могила Кривова М. О.

 ____________________________________________

Джерела

1. Сказания о населенных местностях Киевской губернии Л. Похилевич 1864 г;
2. Список населенных мест Киевской губернии Издание Киевского губернского статистического комитета 1900 г.;
3. Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. — 792 с. 
4. Довідник Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки Біла Церква 2012.
5. Населені місця Київщини (попередні підсумки перепису 17 грудня 1926 року). Київське округове статистичне бюро 1927 рік
6. ЗАКЛАДИ ОСВІТИ КИЇВЩИНИ. Минуле та сучасне 2005 рік