Яблунівка


Засноване село у XVI ст. поляками, які одержали вільні землі в дарунок від польського короля за вірну службу йому.

За народними переказами, першими поселенцями були Михайлівський, Соболевський, Яблонський. Ініціатором забудови села став пан Яблонський. Поляки селилися родинами. І донині залишилися в Яблунівці назви поселень із нащадками тих поляків.

Поблизу села є три кургани та знайдено  знаряддя праці доби бронзи (II тисячоліття до н. е.)

Селеще Яблунівка входило до складу Вепривської волості Васильківського повіту Київської губернії.

На початку XX сторіччя в Яблунівці було 42 двори, в яких проживала – 731 особа, 394 чоловіків та 337 жінок. Головним заняттям жителів було хліборобство

В селищі нараховувалось 687,45 десяти землі, яка належала селянам. Господарство велось за трипільною системою. 

Яблунівка - єдине село з навколишніх, де не було панської неволі, кріпаччини. Населення поділялося на селян і міщан. Селяни мали власну землю, обробляли її. Дехто мав великі площі лісу, що щільно оточував село. На Ірпені було збудовано водяний млин. А в центрі, на вигоні, над шляхом до Чорногородки спорудили вітряк. Брати Лазебники відкрили олійницю, родина Новіцьких мала молотарку. Вони допомагали всім селянам полегшувати процес обмолоту зерна. Міщани ж орендували землю або ходили на роботу в міста Васильків, Київ, де наймалися до майстрів-кустарів.

Сільський краєвид

Були в Яблунівці ковалі, маляри, столяри, бондарі, стельмахи. пам'ятають у Яблунівці першого вчителя Василя Бенедиктовича Монтрезора, який у себе вдома навчав сільських хлопчиків грамоти. Художник за покликанням В.Б. Монтрезор залишив нащадкам десятки чудових картин, писаних олією.

погіршилося життя яблунівців з початком першої світової війни. Десятки чоловіків було мобілізовано на фронт. повернувшись із фронту, О.П. Андрухович, О.І. Саржинський та І.П. Балабан розповідали про агітаторів революційного руху.

Звістку про Жовтневу революцію в Яблунівку принесли мешканці села І.С. Медведський та В.Б. Монтрезор, що малярували в Києві і самі брали участь у робітничих заворушеннях у районі Шулявки.

під час громадянської війни військові частини, що проходили через Яблунівку, грабували селян. Лише в 1920 р. у селі остаточно встановилася радянська влада.

У 1922 р. створено комнезам, головою якого обрано А.Л. Чигира. Для ліквідації неписьменності активісти створили кілька груп лікнепу. Головою цих груп був учитель М.І. Сухаревський.

У 1926 р. створено перше кооперативне об'єднання - ТСОЗ, куди увійшли 15 селянських господарств. У 1929 р. утворено колгосп, до складу якого входили 18 господарств. першим його головою був О.Я. Грубський.

У 1927 р. створено першу комсомольську організацію, яку очолив Тимошенко. Комсомольці відкрили хату-читальню, лікнеп, збуду-вали сільський клуб, в якому виступали перед односельцями з концертами, ставили спектаклі за п'єсами українських авторів. У 1929 р. збудовано дерев'яну школу-чотирирічку.

В 1929 р. в селі було 35 % бідняків, 60 % середняків і 4,5 % заможних. З початком колективізації заможних не стало: 10 розкуркулених сімей були викинуті зі своїх обійсть і вислані.

У 1930-1931 рр. в Яблунівці збудовано цегельню. Цеглу виготовляли з глини, добутої в урочищі перша Рудка. Колишнє приміщення Бишівської школи-інтернату збудоване саме в ці роки з цегли, виготовленої в Яблунівці. У ці ж роки збудовано льонарник, відкрито торфартіль.

У 1932 р. на полях збирали залишки мерзлої картоплі. За зиму 1932-1933 рр. в Яблунівці вимерла третина населення. Голод не обминув жодної сім'ї в Яблунівці.

До Голодомору в 70 дворах проживало 150 осіб, а після Голодомору залишилось 85 осіб.

Загальна кількість померлих від голоду за даними сільської ради становить  65 жителів, але очевидці трагедії, яким у 1933 році було менше 10 років, пригадали тільки 10 прізвищ загиблих.

Мартиролог села Яблунівка

Мартиролог жителів с. Яблунівка – жертв  Голодомору 1932-1933 років укладено за свідченнями Хмелівської О.Л.,1922 р.н.; Медведської Г.О., 1924 р.н., записаними у 2007, 2008 рр. Андрухович В., вчителькою Яблунівської  ЗОШ І-ІІ ст.

У 1935 р. селяни посадили яблуні та груші найкращих сортів на площі 30 га. Було збудовано першу контору колгоспу, пошту, дитячі ясла.

5 липня 1941 р. опівдні радянські війська (а разом з ними - десятки яблунівців) зали- шили село. Відступаючи, сапери знищили міст через р. Ірпінь. почалася дворічна окупація.

150 жителів Яблунівки воювали на фронтах Великої Вітчизняної війни. Смертю хоробрих загинув 131 житель Яблунівки та Леонівки. 35 жителів Яблунівки брали участь у діяльності партизанських загонів, що діяли у навколишніх лісах.

Молоді яблунівці Володимир Концевич, Петро Саржинський, Петро Хмелівський, Михайло Грубський, Микола Сухаревський зуміли встановити зв'язок із партизанами, всіляко допомагали їм. поліцаї викрили юних зв'язківців та відвезли їх до комендатури в с. Бишів, де юнаків розстріляли в яру за Бишевом.

пам'ятають місцеві жителі й історію сім'ї Дроздів, що проживала в Леонівці. Фашисти закатували всіх членів сім'ї за те, що одна із чотирьох дочок - Фрося - була зв'язковою Бишівського підпілля. Живими їх вкинули в колодязь, що над дорогою Бишів - Чорногородка.

7 листопада 1943 р. села Яблунівка та Леонівка були звільнені від фашистських окупантів.

На честь загиблих воїнів у селах Яблунівка та Леонівка споруджено пам'ятники. На меморіальних дошках та чорній мармуровій стелі викарбувані імена яблунівців і леонівців, що загинули смертю хоробрих на фронтах Великої Вітчизняної війни, а також 26 воїнів, що полягли в боях за Яблунівку. їхні тіла поховані у Братській могилі, що в парку.

після війни почалася відбудова зруйнованого господарства. Колгосп "Дружба" мав високі показники ПО району з виробництва сільськогосподарської продукції.

10 серпня  1954 р.  був  виданий  Указ  Президії  Верховної  Ради  УРСР ―Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області, відповідно до якого Леонівська  та  Яблунівська  сільські  ради Бишівського району були об’єднані в  Яблунівську  сільраду  з центром у селі Яблунівка.

Після ліквідації у 1959 році Бишівського району село Яблунівка увійшло до складу Макарівського району

У 1960-х роках колгосп "Дружба", що був у Яблунівці, реорганізовано в радгосп ім. Котовського. Основним напрямом господарства було тваринництво. Крім того, у радгоспі вирощували зернові, льон.

Навчальний заклад села Яблунівка

У 1988 р. споруджено нову дев'ятирічну школу.

Щороку 4 листопада, в день Казанської Богоматері, в Яблунівці відзначається День села.

Нині у селі діють бібліотека, відділення зв'язку та ФАП; працюють пилорама, 5 магазинів, кав'ярня.

Село газифіковано, є водопровід.

Відповідно до адміністративно-територіального устрою, що відбувся в україні у 2020 році, село Яблунівка увійшло до складу  Бишівської сільської громади Фастівського району Київської області.

Герб села Яблунівка

 ____________________________________________


Джерела

  1. Список населенных мест Киевской губернии Издание Киевского губернского статистического комитета 1900 г.;
  2. Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1971.
  3. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років в Україні (Київська область) 2008 рік;
  4. Довідник Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки Біла Церква 2012.
  5. Міста і села України. Київщина (книга друга)2009 р.


Дописати коментар

0 Коментарі