Велика Вільшанка


Село Велика Вільшанка розташоване на лівому березі річки Раківки, притоці Стугни, яка відокремлює село від села Мала Вільшанка, яке очевидно в давні разом із Великою Вільшанкою було одним поселенням.

Стара назва села Барахтянська Вільшанка очевидно походить від того, що село з 1797 року за адміністративним устроєм Васильківського повіту відносилось до Барахтянської волості

В тогочасних статистичних відомостях про село писали: Барахтянская Вільшанка, в 5-ти верстах від Барахт, при брудному струмку Раківці, також впадає в Стугну при селі Копачеві. Жителів обох статей 2510. У 1762 році нараховувалося жителів 1032 в 130 дворах, а в 1740 року в 180 дворах було до 1200 обох статей. По інший бік струмка Тростинка, вже вважається в Київському повіті, розташована велике поміщицьке село також Вільшанка (дивись в Київському повіті) 

Враховуючи той факт, що на території Васильківського повіту знаходилось село з назвою Ольшаниця поруч з якою тече річка з такою ж назвою, ймовірно Ольшаницю плутали з Великою Вільшанкою(Барахтянською Ольшанкою). Тому неможна однозначно стверджувати, що село Ольшаниця, про яке згадується у літописі Нестора Літописця в описі походу великого князя Ізяслава Мстиславовича і його боїв з Володимиром князем Галицьким, є саме селом Велика Вільшанка.

Ланшафт села Велика Вільшанка

За струмка, при якому розташоване село Велика Вільшанка,  були великі болота, зарослі вільхою, лозою і очеретом; тепер від вільхи, що дала назву селищу, залишилося лише кілька дерев; болота висохли і перетворені в лугові сінокоси. У північно-східній частині села помітний вал, що йде від Обухова полями, перетинає Раківку і прямує через Вільшанські поля до Барахт і Митниці. Паралельно з цим валом на відстані 3-х верст йде інший вал, ще найдавніший. Там де вони наближаються до Погребищенських полів, серед болота, стоїть величезна могила, звана "погана", а біля неї на горі між перелісками інші дві могили; поруч з тим місцем серед лісу є яр "Верем'є", в якому безліч невеличких поховань. У сукупності могили ці представляються як би якимось величезним кладовищем, давно залишеним і зарослим віковим лісом. На північ від цього кладовища, на полях села Погреби, насипаний вал, який мав би захищати одну рать від іншої, очікуваної від Києва, і ховали своїх воїнів після битви на вищезгаданому цвинтарі, що позаду укріплень знаходився. Церква тут в ім'я Архістратига Михаїла, існувала, як виражається народ, з давніх-давен. Нині існуюча у візиті 1746 року Білоцерківського деканату описана так: "що вона в 1743 згоріла, але вже нова на тому ж місці побудована з дубового дерева з трьома куполами. Дзвіниця стара.

Сучасна церква в селі на честь «Чуда Архистратига Михаила в Хонех»

 Згоріла церква описана у візиті 1740 року, де сказано, що вона соснова, пристойна, побудована в 1700 році. У церкві був чудовий образ Пресвятої Діви, що тримала на лівій руці Господа Ісуса. Образ цей ще в 1792 році, як значиться у візиті, був старий на полотні зображений і вважався чудотворним. Він стояв біля вівтаря при лівій стіні. Серед священиків Ольшанської церкви згадується Михайло Семеонович, посвячений до неї в Києві 12 квітня 1716 митрополитом Іосафом Краківським. Отримав дорікання  під час візиту 1740 року в прихильності до православ'я, хоча офіційно змушений був прийняти унію з Папою ще в 1737 році. Ольшанська церква по штатам була зарахована до 4-го класу: та мала 47 десятин землі. 

Так описував село Велика Вільшанка відомий у XIX сторіччі краєзнавець Лаврентій Похилевич.

Село Велика Вільшанка на малюнку етногрофа Домініка П'ера де ля Фліза 1854 рік

В часи Радянського союзу село Велика Вільшанка була центром сільської Ради з населенням — 2167 чоловік.

Збирання врожаю в колгоспі

У селі знаходилась центральна садиба колгоспу «Дружба», земельні угіддя якого становили: 3139,8 га, в т. ч. 2550,6 га орної землі. Вирощуювали переважно зернові культури. Тваринництво було — м’ясо-молочного напряму. Розвивалось рибне господарство. З допоміжних підприємств колгосп мав млин, олійницю та механічну майстерню.

Сучасна Велика Вільшанка – мальовниче село. За адміністративним поділом входить до складу Васильківської міської територіальної громади.

На території села Велика Вільшанка починаючі з 2008 року функціонує Унікальний жіночий монастир на честь ікони Божої Матері «Відрада і Втіха». У монастирі лунають візантійські піснеспіви, а храми прикрашені в Афонському стилі. Паломників тут пригощають компотом з квітів і ароматним трав'яним чаєм.

На території жіночого монастиря на честь ікони Божої Матері «Відрада і Втіха»

За адміністративно-територіальним поділом XVIII ст. село Велика Вільшанка відносилося до Білоцерківської округи Київського нам., з 1797 р. Василькiвського повіту Київської губернії, 3 1935 року у складі Васильківського району. З 2021 року входить до складу Васильківської міської територіальної громади Обухівського району.


Дописати коментар

0 Коментарі