Васильківський район

 


На території Київщини в 1 тисячоріччі нашої ери сформувалося ядро східнослов’янського етнічного масиву, наслідком чого стало утворення наприкінці 1 тис. н. е. могутньої ранньофеодальної держави – Київської Русі. Більша частина території Київської області із середини 12 століття входила до складу Київської землі, а лівобережжя – до Переяславського князівства. Після монголо-татарської навали Русь потрапила до складу Золотої Орди. Близько 1362 р. Київська земля увійшла до Великого князівства Литовського, в складі якого проіснувала як удільне Київське князівство до 1471 р. і в цьому ж році на його території було утворене Київське воєводство. За Люблінською унією 1569 р., територія Київщини відійшла до Корони Польської. За адміністративно-територіальним військовим устроєм 1649 р. тут створюються Київський, Білоцерківський та Переяславський полки.

За «Вічним миром» 1686 р. лівобережжя Київщини, а також територія між Дніпром та його притоками Ірпенем та Стугною відійшли до Російської держави й були включені до складу Київського полку. Створення губерній в Російській імперії, як вищих місцевих адміністративно-територіальних одиниць, відноситься до 1708 р. Серед перших 8 губерній Російської імперії була і Київська, утворена 18 (29) грудня 1708 р., до складу якої ввійшла значна частина території Лівобережної Київщини та значні частини територій сучасних Чернігівської, Орловської, Курської і Брянської областей. Губернським містом був Київ. Решта території Правобережної Київщини залишилася під владою Речі Посполитої.

 Після приєднання Правобережної України до Росії, внаслідок 2 поділу Польщі у 1793 р. колишнє Київське воєводство Польщі включене до складу утвореного у 1781 р. Київського намісництва, перетвореного у 1797 р. знову на Київську губернію, до якої увійшла також частина повітів ліквідованих Брацлавського, Волинського та Вознесенського намісництв. Новостворена губернія розташовувалася виключно на правому березі Дніпра. До її складу увійшло 12 повітів. До неї увійшли Київський, Васильківський, Богуславський (з 1844 р. – Канівський) повіти, які ще в 1795 році були приєднані від Брацлавської губернії. До Київської губернії також увійшли: від Волинської губернії – Радомисльський повіт; від Брацлавської – Сквирський, П’ятигорський (з 1800 р. – Таращанський), Липовецький, та Махновський (з 1845 р. – Бердичівський) повіти і від Вознесенської – Черкаський, Чигиринський, Катеринопільський (з 1798 р. – Звенигородський) та Уманський повіти. Такий поділ на повіти проіснував майже без змін до 1923 р.

Після зміни державного ладу у Російській імперії у 1917 році на Україні теж відбулися значні зміни в управлінні країною, в тому числі і в Київській губернії. У 1923 р. на Україні була проведена реформа адміністративно-територіального поділу, направлена на скорочення адміністративно-територіальних одиниць і спрощення радянського апарату.

7 березня 1923 року видано постанову Всеукраїнського центрального виконавчого комітету (далі – ВУЦВК) відповідно до якої 14 повітів Київської губернії були замінені на 7 округів, а 247 волостей – на 111 районів. До складу Київської губернії увійшли такі округи: Білоцерківський (20 районів), Бердичівський (13 районів), Київський (20 районів), Малинський (10 районів), Уманський (15 районів), Черкаський (15 районів) та Шевченківський (18 районів). У 1925 р. чисельність округів скоротилася до 5 (були ліквідовані Малинський та Шевченківський округи).

Другим етапом реформування стала ліквідація губерній. У 1925 р. із зміцненням округів і районів постановою ВУЦВК від 3 червня 1925 року «Про ліквідацію губерній і перехід до трьохступеневої системи управління» вся територія Української РСР була поділена на 41 округ, куди увійшли і 5 округів ліквідованої Київської губернії.

Наступним етапом адміністративно-територіальних перетворень стала ліквідація округів і перехід до двоступеневої системи управління. 2 вересня 1930 року ВУЦВК прийняв постанову "Про ліквідацію округів і перехід на двоступеневу систему управління". Відповідно до цієї постанови з 15 вересня 1930 року Київський округ, як і всі інші округи в республіці, був ліквідований, з того часу і до утворення областей, райони підпорядковувалися безпосередньо центру.

 9 лютого 1932 року 4 сесія ВУЦВК 12 скликання видала постанову "Про утворення обласних виконавчих комітетів на території УСРР". Відповідно до цієї постанови на території України, утворені 5 областей, у тому числі й Київська. До утвореної 27 лютого 1932 року Київської області увійшов і Васильківський район

5 березня 1934 року Президія ВУЦВК видала постанову - "Про реорганізацію Васильківської селищної ради в міську раду і надання смт. Васильків статусу міста".

25 листопада 1935 року Президія ЦВК УРСР прийняла постанову - "Про зміну районних меж Васильківського і Узинського районів Київської області", згідно з якою Макіївська сільрада Васильківського району була приєднана до Узинського району.

7 березня 1946 року виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР - "Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських рад і населених пунктів Київської області", відповідно до якого у Васильківському районі було змінено такі назви сільських рад та населених пунктів:

  •        хутір Хамбиків Погребівської сільської ради перейменований на хутір Заріччя;
  •         село Янковичі перейменоване на село Іванковичі і Янковицька сільська рада - на Іванковичівську.

28 грудня 1957 р. прийнято рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №970 - "Про адміністративно- територіальні зміни в окремих районах області", відповідно до якого, селище залізничної станції Васильків І Васильківського району віднесене до категорії селищ міського типу з присвоєнням селищу найменування Калинівка.

Залізнична станція Васильків І (60-ті роки)

10 травня 1958 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №347 - "Про уточнення обліку населених пунктів Київської області", відповідно до якого з метою уточнення обліку населених пунктів і впорядкування в адміністративно-територіальному поділі Київської області затверджено подання виконкомів районних рад депутатів трудящих про зміни, що сталися в складі населених пунктів області за час після ви-дання довідника —Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ”:

- населені пункти по Васильківському району, що зрослись між собою надалі вважати:

  • хутір Дерепи, хутір Ховратка та хутір Чепчаки Васильківської міської ради;
  • хутір Калашницький Яр Великовільшанської сільської ради;
  • хутір Озера та хутір Тихід Великосалтанівської сільської ради;
  • хутір Хмара Глевахівської сільської ради;
  • хутір Дранівка Данилівської сільської ради;
  • хутір Білки, хутір Попів Яр та хутір Великий Кут Княжицької сільської ради;
  • хутір Капличний Западинської сільської ради.

16 квітня 1960 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №268 - "Про адміністративно-територіальні зміни в Бориспільському, Васильківському, Іванківському, Таращанському і Чорнобильському районах" об'єднані сільські ради:

  • Горобіївська і Сеньківська Бориспільського району — в Сеньківську;
  • Забірська і Княжицька Васильківського району — в Жорнівську;
  • Кожухівська і Данилівська Васильківського району — в Данилівську;
  • Рославичівська і Гвоздівська Васильківського району — в Гвоздівську;

30 грудня 1962 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР - "Про утворення промислових районів і віднесення деяких міст республіки до категорії міст обласного підпорядкування"151, відповідно до якого на території Київської області утворений Поліський промисловий район.

Тим же Указом від 30 грудня 1962р. міста-центри промислових районів: Богуслав, Бровари, Васильків, Ірпінь і Переяслав-Хмельницький Київської області віднесені до категорії міст обласного підпорядкування.

30 грудня 1962 р. вийшов Указ Президії Верховної Ради УРСР - "Про віднесення в підпорядкування обласних (промислових) рад депутатів трудящих міських поселень Української РСР", відповідно до якого у відання Київської обласної (промислової) ради депутатів трудящих було передано місто Васильків  з селищами міського типу Калинівка і Козин.

30 грудня 1962 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР - "Про укрупнення сільських районів Української РСР", на території Київської області ліквідовані 19 районів. Відповідно до цього указу до Васильківського району було приєднано сільські ради Гребінківського і Фастівського районів. Поділ Київської області на 12 районів проіснував до 1965 року.

25 вересня 1963р. прийнято рішення виконкомів Київської обласної (промислової) і обласної (сільської) рад депутатів трудящих №373 - "Про передачу м. Боярка в підпорядкування Васильківській міській раді депутатів трудящих", відповідно до якого місто Боярка Ірпінської міськради було передане у підпорядкування Васильківській міськраді.

 11 липня 1964 р., у зв'язку з переселенням жителів із зони затоплення, рішенням виконавчого комітету Київської обласної (сільської) ради депутатів трудящих №380 - "Про адміністративно-територіальні зміни в Київській області" були об'єднані села:

Верхній Черкас, Нижній Черкас і Здорівка Здорівської сільради Васильківського району — в одне село Здорівка;

Червонянська Колонія і Червоне Паляничинської сільради Васильківського району — в одне село Червоне;

Залізнична станція "Черкас" (фото 70х років минулого сторіччя)

4 січня 1965 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР —Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР”, відповідно до якого відбулося об'єднання обласних (промислових) і обласних (сільських) рад депутатів трудящих УРСР і розукрупнення районів на території Української РСР.

У складі Київської області замість 12 районів утворені 19 районів. У складі Київської області замість 12 районів утворені 19 районів (з них 7 нових: Баришівський, Броварський, Миронівський, Поліський, Сквирський, Ставищенський, Фастівський). До складу Васильківського району разом із містом Васильковом увійшли: Калинівська селищна рада Васильківської міськради; Гребінківська селищна рада; Барахтівська, Великобугаївська, Великовільшанська, Великосолтанівська, Вільшансько-Новоселицька, Вінницько-Ставська, Гвоздівська, Глевахівська, Данилівська, Дзвінківська, Западинська, Застугнянська, Здорівська, Іванковичівська, Ковалівська, Кодаківська, Крушинська, Ксаверівська, Лосятинська, Малосолтанівська, Мар'янівська, Митницька, Пінчуківська, Плесецька, Погребівська, Пологівська, Порадівська, Саливонківська, Соколівська, Тростинська, Устимівська, Шевченківська і Яцьківська сільради Васильківського району; Великодмитровицька, Копачівська, Маловільшанська, Підгірцівська і Старобезрадичівська сільради Кагарлицького району.

19 травня 1969 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №387 —Про передачу земель 2 бригади, 1 відділку радгоспу —Жорнівський” до складу Васильківського району”, відповідно до якого землі села Липовий Скиток Васильківського району площею 472 га, що знаходяться в користуванні другої бригади першого відділення Жорнівського радгоспу Києво-Святошинського району, передані до складу Васильківського району.

8 січня 1971 р. був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР —Про присвоєння найменувань окремим населеним пунктам Київської області”199, відповідно до якого присвоєні найменування окремим населеним пунктам Київської області: у Васильківському районі: поселенню Української державної машинодослідної станції “Союзтехніка” — село Дослідницьке;

Біля центрального корпусу«УкрНДІПВТ ім. Л.Погорілого» с. Дослідницьке

27 листопада 1972 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №694 - "Про зміни в адміністративно- територіальному поділі деяких районів області", відповідно до якого у складі Васильківського району утворена Малютянська сільрада з центром в селі Малютянка.Малютянській сільраді також перейшло  в підпорядкування село Іванків Глевахівської сільради;

3 грудня 1973 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №628 - "Про зміни в адміністративно- територіальному поділі деяких районів області", відповідно до якого село Глеваха Глевахівської сільради Васильківського району віднесено до категорії селищ міського типу;

10 березня 1975 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №84 - "Про деякі зміни в адміністративно - територіальному поділі Васильківського району" село Путрівка Здорівської сільради Васильківського району передане в підпорядкування Западинській сільраді, а його центр перенесений в село Путрівку.

Тим же рішенням від 10 березня 1975 р. села Западинської сільради Васильківського району передані:

  • села Борисів, Дерев'янки, Залізне, — в підпорядкування Крушинській сільраді;
  • села Березенщина, Кобці, Крячки — в підпорядкування Путрівській сільраді.

22 травня 1978 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів №253 —Про зміни в адміністративно- територіальному поділі Васильківського та Києво-Святошинського районів” Малютянська сільрада Васильківського району перенесена до складу Києво- Святошинського району.

село Малютянка(старе фото)

28 липня 1986 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів №206 —Про затвердження проектів планування та забудови сільських населених пунктів області”, відповідно до якого затверджено план села Ксаверівка Васильківському району.

12 січня 1987 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів №3 —Про затвердження генерального плану м. Васильків” відповідно до якого затверджено генеральний план м. Васильків.

29 липня 1988 р. виданий Указ Президії Верховної Ради Української РСР —Про присвоєння найменування новозбудованому населеному пункту Київської області”, відповідно до якого новозбудованому селу Васильківського району Київської області присвоєна назва Пшеничне.

30 липня 1988 р. рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів №174 —Про реєстрацію новоутвореного населеного пункту Васильківського району” на облік було взято село Пшеничне і підпорядковане Порадівській сільській раді.

Меморіал загиблим воїнам, село Пшеничне. (автор фото Nepran Vyacheslav )

4 листопада 1988 р. виданий Указ Президії Верховної Ради Української РСР —Про об'єднання Васильківської міської і Васильківської районної рад народних депутатів Київської області”, відповідно до якого Васильківська міська і Васильківська районна ради народних депутатів Київської області були об'єднані в одну Васильківську міську раду народних депутатів. Васильківський район переданий в адміністративне підпорядкування Васильківській міській раді народних депутатів266.

24 липня 1990 р. на 2 сесії ХХІ скликання прийнято рішення Київської обласної ради народних депутатів - "Про зміни в адміністративно- територіальному устрої ряду районів області", відповідно до якого у Васильківському районі утворено Пшеничанську сільську раду з центром у селі Пшеничне.

7 липня 1992 р. на 10 сесії ХХІ скликання прийнято рішення Київської обласної ради народних депутатів – "Про часткові зміни в адміністративно- територіальному устрої окремих районів області», відповідно до якого у Васильківському районі відновлені такі населені пункти: селище Зелений Бір, підпорядкувавши його Крушинській сільраді і село Ксаверівка Друга, підпорядкувавши його Ксаверівській сільраді, а також зняті з обліку села: Петрівське Кодаківської та Черняхівка Саливонківської сільрад.

 29 вересня 1992 р. на 11 сесії ХХІ скликання Київської обласної ради народних депутатів прийнято рішення —Про часткові зміни в адміністративно-територіальному устрої окремих районів області”, відповідно до якого у Васильківському районі утворена Дібрівська сільська рада з центром у селі Діброва, підпорядкувавши їй село Багрин Здорівської сільради.

Будинок музею "Української старожитності села Діброва"

26 жовтня 1992 р. видано Постанову Президії Верховної Ради України «Про присвоєння найменувань населеним пунктам Київської області», відповідно до якої відновленим населеним пунктам Васильківського району присвоєні найменування: село Ксаверівка Друга та селище Зелений Бір.

14 вересня 1993 р. на 14 сесії ХХІ скликання прийнято рішення Київської обласної ради народних депутатів – "Про часткову зміну адміністративної межі між Васильківським та Києво-Святошинським районами", відповідно до якого, межі Васильківського та Києво-Святошинського районів були змінені. В межі Васильківського району було включено 388,5 га земель, які були приєднані до Данилівської сільради, а в межі Києво-Святошинського району — 482,2 га землі, які були приєднані відповідно до таких сільрад: Малютянської — 53,7 га землі, Віто-Поштової — 406,8 га землі і Хотівської — 21,7 га землі.

16 лютого 1996 р. видано рішення Київської обласної ради №60-05 - "Про часткові зміни в адміністративно-територіальному устрої окремих районів області", відповідно до якого у Васильківському районі село Зайців Глевахівської селищної ради передано у підпорядкування Мархалівській сільській раді.

19 травня 1998 р. рішенням Київської обласної ради №20-02 - "Про часткові зміни в адміністративно-територіальному устрої Васильківського району" утворена Варовицька сільська рада з центром у селі Варовичі та Луб'янська сільська рада з центром у селі Луб'янка.

 

Якор встановлений одеситами, що брали участь в розбудові поселення Луб'янка

18 вересня 2003 р. видано рішення Київської обласної ради №117-09 - "Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області", відповідно до якого у Васильківському районі встановлені такі межі: 

  • с. Безп'ятне - 188,8 га;
  • с. Велика Солтанівка - 792,2 га;
  • с. Застугна - 267,1 га;
  • с. Здорівка - 948,6 га;
  • с. Зозулі - 78.3 га;
  • с. Кулібаба - 188,5 га;
  • с. Рославичі - 926,5 га;
  • с. Хлепча - 220,6 га;
  • с. Червоне - 383,2 га;
  • смт. Калинівка — 828,5 га.

 19 лютого 2004 р. видано рішення Київської обласної ради №159-12 - "Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області", відповідно до якого у Васильківському районі затверджені такі межі населених пунктів:  

  • с. Митниця  - 513,30 га;
  • с. Мала Солтанівка - 540,20 га;
  • с. Скрипки - 101,56 га;
  • с. Багрин - 136,80 га;
  • с. Діброва - 343,20 га;
  • с. Застугна - 360, 90 га;
  • с. Здорівка - 1020,30 га;

22 липня 2004 р. видано рішення Київської обласної ради №197-15 – "Про встановлення меж окремих населених пунктів Київської області", відповідно до якого у Васильківському районі затверджені такі загальні площі населених пунктів:

  

  • смт. Глеваха - 1699,1 га;
  • смт. Дослідницьке - 358,56 га;
  • с. Бобриця - 71,70 га;
  • с. Данилівка - 474,90 га;
  • с. Кожухівка - 688,80 га;
  • с. Липовий Скиток - 184,90 га
  • с. Мархалівка - 457,40 га;
  • с. Ксаверівка - 921,50 га;
  • с. Ксаверівка Друга - 72,00 га;
  • с. Пінчуки — 844,20 га;
  • с. Путрівка — 738,1742 га;
  • с. Крячки — 160,5410 га;
  • с. Березанщина — 104,6995 га;
  • с. Кобці — 131,7977 га;
  • с. Саливонки — 1038,20 га;
  • с. Тростянська Новоселиця — 287,10 га.

29 липня 2003 р. рiшенням № 97-8-XXIV сесії Васильківської районної ради було затверджено Герб Васильківського району.

За описом: У щиті, перетятому червоним і зеленим, зображено вузький пурпуровий стінозубчастий зверху пояс. У першій частині розміщена золота церква на зеленому пагорбі. У другій частині знаходиться золотий плуг та срібна шабля, покладені в косий хрест.

 17 липня 2020 року Васильківський район  було ліквідовано на підставі Постанови ВР України "Про утворення та ліквідацію районів"


ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ РАЙОН (центр - м. Васильків) 

Глевахівська селищна рада

  • смт. Глеваха 

Гребінківська селищна рада

  • смт. Гребінки 

Дослідницька селищна рада

  • смт. Дослідницьке 

Калинівська селищна рада

  • смт. Калинівка 

Барахтівська сільська рада

  • с. Барахти

Варовицька сільська рада

  • с. Варовичі 

Великобугаївська сільська рада

  • с. Велика Бугаївка 

Великовільшанська сільська рада

  • с. Велика Вільшанка 

Великосолтанівська сільська рада

  • с. Велика Солтанівка
  • с. Хлепча 

Вільшансько-Новоселицька сільська рада

  • с. Вільшанська Новоселиця
  • с. Петрівка
  • с. Степанівка 

Вінницько-Ставська сільська рада

  • с. Вінницькі Стави 

Гвоздівська сільська рада

  • с. Гвоздів

Данилівська сільська рада

  • с. Данилівка
  • с. Бобриця
  • с. Кожухівка
  • с. Липовий Скиток 

Дзвінківська сільська рада

  • с. Дзвінкове
  • с. Перевіз

Дібрівська сільська рада

  • с. Діброва
  • с. Багрин

Застугнянська сільська рада

  • с. Червоне
  • с. Безп'ятне
  • с. Застугна
  • с. Зозулі
  • с. Кулібаба

Здорівська сільська рада

  • с. Здорівка 

Іванковичівська сільська рада

  • с. Іванковичі 

Ковалівська сільська рада

  • с. Ковалівка

Кодаківська сільська рада

  • с. Кодаки

Крушинська сільська рада

  • с. Крушинка
  • с. Борисів
  • с. Дерев'янки
  • с. Залізне
  • с-ще Зелений Бір
  • с. Мала Бугаївка 

Ксаверівська сільська рада

  • с. Ксаверівка
  • с. Ксаверівка Друга 

Лосятинська сільська рада

  • с. Лосятин 

Луб'янська сільська рада

  • с. Луб'янка 

Малосолтанівська сільська рада

  • с. Мала Солтанівка
  • с. Скрипки Мархалівська сільська рада
  • с. Мархалівка
  • с. Зайців 

Мар'янівська сільська рада

  • с. Мар'янівка 

Митницька сільська рада

  • с. Митниця 

Пінчуківська сільська рада

  • с. Пінчуки 

Плесецька сільська рада

  • с. Плесецьке 

Погребівська сільська рада

  • с. Погреби
  • с. Заріччя 

Пологівська сільська рада

  • с. Пологи

Порадівська сільська рада

  • с. Порадівка
  • с. Руликів

Путрівська сільська рада

  • с. Путрівка
  • с. Березенщина
  • с. Кобці
  • с. Крячки

Пшеничанська сільська рада

  • с. Пшеничне 

Рославичівська сільська рада

  • с. Рославичі 

Саливонківська сільська рада

  • с. Саливонки 

Соколівська сільська рада

  • с. Соколівка 

Тростинська сільська рада

  • с. Тростинка 

Тростинсько-Новоселицька сільська рада

  • с. Тростинська Новоселиця 

Устимівська сільська рада

  • с. Устимівка 

Шевченківська сільська рада

  • с. Шевченківка
  • с. Червоне
  • с. Червоне Поле 

Яцьківська сільська рада

  • с. Яцьки

Дописати коментар

0 Коментарі