Путрівка

За переказами, виникнення Путрівки припадає на другу половину XVIII ст., коли відбувався інтенсивний розвиток промисловості і найбільшим промисловим містом був Васильків, який вважався воротами в місто Київ.

За легендою, на шляху до Василькова великою перешкодою була заболочена місцевість, особливо в районі нинішньої Путрівки. Щоб доставити вантаж (хліб та інші товари) необхідно було впрягати в один віз ще дві пари коней з інших возів, тобто потроїти тягову силу, через що цю ділянку стали називати "Потринним полем", від слів "по три". А коли виникло поселення, то в розмові з часом літера "о" була замінена на літеру "у". Так виникла назва Путрівка.

Хутір Путрино поле на карті 1915 року

На той час вулиць у селі не існувало, а поселення ділилося на кутки: Хавері, Нестері, Бугері, Рудевичі, Численки. першою виникла вул. Шевченка (нині вул. Коцюбинського).

Населення Путрівки займалося різними ремеслами. Так, Симон Терещенко - відомий гончар - мав свою гончарню, Марко Матушевич займався бджолярством, Савелій Заїка та Тит Бугера були шевцями.

Видатною постаттю на той час був Володимир Дессіно. Він командував 27-м Київським драгунським полком його Величності короля Едуарда VII. На території Путрівки відбувалося розселення драгунів, багато з яких одружилися та залишилися у селі назавжди. Серед них: Смолінський, Горобець, Гончаренко, Ліщук, Леднев, Чикановський, Вишневський, Смульський. А полковий священик - о. Шиманський - одержав ділянку землі в саду Дессіно.

Назар Заїка із сім'єю. Такий вигляд мали гусари, на території Путрівки. (Фото 1915 р.)

У 1914 р. полковник Дессіно, командир дивізії, повторив подвиг Суворова: він перевів дивізію з кінним складом і артилерією (явище на той час непередбачене в армійській практиці) через гірський масив Альп, зайшовши у тил ворожої армії, що різко змінило хід першої світової війни. В нагороду громадою м. Василькова та за ініціативи губернатора Київської губернії полковнику Дессіно була виділена земельна ділянка площею у 10 га. На цій площі був посаджений великий сад: горіхи, яблуні, рідкісні сорти вишень, сливи. Був розбитий парк з ялини, липи, берези, кизилу (окремі дерева збереглися до наших днів), висаджені клумби рідкісних квітів, стояла велика пасіка. На території була сажалка, де розводилася риба.

Догляд за будинком, парком, садом, пасікою був наданий Францу Івановичу Смолінському. За гарну роботу Дессіно нагородив Смолінського ділянкою землі для будівництва будинку. Той будинок згорів, і Дессіно подарував Францу Івановичу свій, недобудований, в якому і нині проживають нащадки Смолінських, зберігаючи портрети Дессіно.

Могила Полковника Десино на Путрівському кладовищі

Полковник Дессіно помер у 1933 р. від висипного тифу, похований на Путрівському кладовищі. Ховав його Франц Іванович Смолінський. Власної сім'ї Дессіно не мав, тож залюбки був хрещеним батьком багатьом дітям. попрощатися з ним зійшлося дуже багато людей. про полковника Вольдемара Дессіно згадується в книзі Бориса Горбатого "Годы и войны".

На початку XX сторіччя хутір Путрівка входив до складу Здорівського сільського товариства.

Перша школа у селі була початкова - 4 класи. Знаходилась вона на території теперішньої сільської ради. Вчителями були Семен Кирилович та Галина Матвіївна Андрусик.

Згодом школу перенесли в найкращий будинок, який належав Машуні Коржелецькій, що не мала своїх дітей. Вчителювали в цій школі Іван Данилович та Галина Анастасівна Коваленки, Федір Іванович Богдан, Любов Карїівна та Ніна Олександрівна Заїки.

Сучасний навчальний заклад Путрівський ОЗО

У 1930 р. було створено колгосп ім. Жданова. першим її головою був житель с. Здорівки Михайло Турчин, потім був Пилип Чумак, а після нього - Тимофій Вакуленко. 

У 1932 р. за ініціативи голови колгоспу Пилипа Чумака створені дитячі ясла. після навчання на педагогічних курсах у 1931 р. Марія Юхимівна Заїка призначена завідуючою цієї дошкільної установи. Нянями були М. Павленко, О. Павленко, Г. Заєць, кухаркою - Є. Чумак, а хліб для дітей випікала Марія Юхимівна. У 1933 р. ясла стали притулком, де дітисироти мали можливість не померти від голоду. 

На сільському цвинтарі, в старішій його частині, біля родинних могил поховано 73-х односельців, які померли голодною смертю у 1932-1933 рр. Серед загиблих 22 дитини з багатодітних сімей.

Пам'ятний хрест жертвам голодомору 1932 - 1933 років

Картину тих голодних років відновила вчителька Путрівської восьмирічної школи О. Костицька, записавши в 1992 році розповіді постраждалих від Голодомору. У селянина Івана Денисенка було десятеро роботящих дітей. Рятуючись від голоду, сім’я зникла без сліду. Фросина Вовченко з чоловіком засвідчила, що в селі померло понад 100 людей, в т. ч. її батьки, яких вона не змогла поховати, бо сама лежала пухла. Векла Денисенко розповідала, як сусіди обкрадали одне одного.

Встановлено 51 прізвище загиблих від голоду в с. Путрівка. Поховання не помічено пам’ятним знаком. Під час поминальних днів люди збираються у ймовірних місцях поховання.

Мартиролог жителів с. Путрівка – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за свідченнями очевидців Вовченко Є.Я. (1910 р.н.), Вовченка О.Є. (1907 р.н.), Денисенко В.І. (1910 р.н .) та ін., записаними у 1992 році Костицькою О.О., вчителем Путрівської школи.

В роки другої світової війни багато путрівчан встали на захист своєї Вітчизни. В центрі села знаходиться пам’ятник тим хто не повернувся з фронтів другої світової війни.

Пам'ятник загиблим мешканцям села Путрівка в роки другої світової війни

На сьогодні у селі діють три магазини, школа, Будинок культури, бібліотека, ФАП, тубдиспансер районного значення, АЗС СТ "Катрін". За останні роки завершено будівництво церкви Успіння пресвятої Богородиці, побудовано асфальтовану дорогу від Путрівки до Березанщини, відремонтовано інші ділянки доріг.

Велика увага приділяється розвитку фізкультури і спорту. За сприяння сільської ради завершується будівництво нового стадіону. Місцева команда футбольного клубу "Путрівка" посіла перше місце серед футбольних команд Київської області та перше місце в чемпіонаті серед футбольних команд Васильківського району.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» село Путрівка входить до Путрівського старостинського округу Глевахівської сільської територіальної громади.

 ____________________________________________

Джерела

1. Список населенных мест Киевской губернии Издание Киевского губернского статистического комитета 1900 г.;
2. Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1971.
3. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років в Україні (Київська область) 2008 рік;
4. Довідник Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки Біла Церква 2012.