Пришивальня


Село Пришивальня розташоване серед лісу за 12 км від районного центру м. Фастів, на правому березі р. Ірпінь. За часи існування Київської губернії село Пришивальня входило до складу Вепривської волості Васильківського повіту.

За свідченням археологів, люди поселилися на цій території ще в Х-ХІІ ст. Біля села на правому березі р. Ірпінь є залишки городища часів Київської Русі.

Народна легенда розповідає, що в давні часи поселилися тут три мужніх брати - Томаш, Дідиш, Ярош на прізвище Пришви - та почали обробляти нові землі. На їх честь і отримало село назву.

Заснування населеного пункту пов'язано з видатним діячем українського народу, козацьким полковником Семеном Палієм. Завдяки зусиллям цієї людини Фастів у 90-х роках XVII ст. став центром боротьби за незалежність України, а Пришивальня - одним із поселень Семена Палія.

На початку 80-х років XVII ст. С. Палій з групою своїх побратимів прийшов на спустошену багаторічними війнами Київщину, поселився у Фастові і почав організовувати козацтво. На "Паліївщині" збиралися селяни- втікачі з різних куточків України, Росії, Білорусії, Молдавії. Так виникло в цей час козацьке село Пришивальня.

Населення в ньому швидко зростало. Поселення було обнесено дерев'яними укріплення- ми із земляним валом, захищали його сильні і сміливі люди. Кожен із козаків у селі мав свою землю.

Нині у селі мешкає чимало людей, рід яких бере свій початок з тих давніх часів. Це відомі козацькі роди Грабовських, Хоменків, Пераківських, Скляренків, Пшонківських.

У "Сказаниях о населеннмх местностях Киевской губернии" за 1864 р. Лаврентій Похилевич зазначає: "Пришивальня, село очень давнее, чему служит доказательством древнее замковище. По одну сторону его находится глубокий яр, через которьй протекает ручей, с прочих трех сторон замковище обведено валом. Село расположено на правой стороне Ирпиня, отделяющего здесь Сквирский уезд от Васильковского, близ села Дедовщин. Жителей обоего пола: православных 521, римских католиков во всем приходе 206, евреев 12.

Церковь во имя великомученика Георгия, упоминается в визите 1746 г. Фастовского деканата, с описанием, что она деревянная с тремя верхами, огорожена частоколом. При ней на двух столпах бьло два колокольчика, а священником был Тимофей Лисенецкий. Она существует и до настоящего времени, после перестройки в 1803 и 1851 годах. Колокольня построена в 1851 г. По штатам церковь причислена к 7-му классу; земли имеет 56 десятин".

Креслення фасаду Георгієвської церкви 

На початку XX сторіччя село Пришивальня належало Пришивальницькому сільському товариству. В селі налічувалось 52 двори, в яких проживало 1144 особи, з яких 550 - чоловіків та 594 – жінок. Головним заняттям мешканців було хліборобство. Окрім того селяни направлялись на заробітки в місто Київ.

В селі нараховувалось 1134,23 десятин землі, з яких належало:

  • Церквам – 58 десятин;
  • Селянам – 1076,23 десятини.

Господарство велось за трьохпільною системою.

На початку XX сторіччя в селі була 1 православна церква, 1 церковно-парафіяльна школа, 2 лавки дрібної торгівлі, 1 кузня, 4 водяних млини та 1 казенна винна лавка.

Руїни старого водяного млина на в'їзді до села Пришивальня

10 червня 1920 р. у Пришивальні остаточно встановлено радянську владу, створено сільську раду, першим головою якої був Юхим Лад- шан. Пізніше головами ставали Олександр Каптанович Грабівський, Степан Костянтинович Грабівський, Франц Костянтинович Грабівський, Василь Григорович Пришевський, Антон Давидович Конюк, Іван Йосипович Завісловський, Володимир Степанович Хоменко, Іван Павлович Хоменко, Василь Володимирович Хоменко, Юрій Павлович Максименко.

У 1919 р. у селі організовано першу початкову школу, а в 1922 р. для неї побудовано окрему будівлю. У 1930 р. школу реорганізовано в неповну середню.

В червні 1920 року в Пришивальні було створено сільську раду, першим головою якої став Юхим Ладман.

У 1932 році село було занесено на «чорну дошку».

В роки Голодомору в селі померло понад 300 жителів, але імена встановлено тільки 79 осіб.

Мартиролог села Пришивальня

Мартиролог жителів с. Пришивальня – жертв Голодомору 1932-33 років  укладений за свідченнями очевидця  Грабівського К. Ф., 1910 р.н., записаними в 2007 р. Грабовською М.В., завідуючої сільським клубом. 

У 1941 р. майже всі чоловіки Прошивальні пішли захищати Батьківщину. У 1941-1943 рр. в селі діяв осередок ОУН на чолі з Миколою Хоменком, який у 1943 р. вступив до лав Червоної армії. 116 односельців загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. На вшанування пам'яті загиблих у центрі села встановлено бронзовий пам'ятник воїнам, імена викарбувані на меморіальній дошці.

Під час німецько-фашистської окупації кілька жителів Пришивальні входили до складу Томашівської підпільної антифашистської організації. У 1943 р. поблизу села діяв партизанський загін Героя Радянського Союзу Грисюка. Тут загинув керівник партизанського за-гону, професор Петро Михайлович Буйко, якому посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Його ім'ям названа одна з вулиць села.

Після визволення, у 1945 р., в селі створено колгосп "Прогрес". Першим головою правління став і 22 роки беззмінно працював на цій посаді Іван Йосипович Завістовський. За ці роки колгосп виріс і зайняв у Київській області одне з провідних місць за показниками у зерновому, молочному виробництві та з урожайності цукрових буряків. У господарстві було 1200 голів свиней, 375 голів великої рогатої худоби. Надій молока був 7,8 тис. л на рік з однієї корови. Урожайність зернових культур досягала 37 ц/га, цукрового буряку - 320ц/га.

Голова колгоспу І.Й. Завістовський і кращі працівники галузей сільськогосподарського виробництва були удостоєні високих державних нагород. Згодом у різні роки трудівники колгоспу "Прогрес" за трудові перемоги також неодноразово відзначалися нагородами.

Сільський краєвид

Багато чудових педагогів працювало в Пришивальні. У 1951 р. з евакуації із західноукраїнського регіону повернулася в рідне село Валентина Іванівна Люковська. Після закінчення учительського інституту вона працювала в селі вчителем історії та географії. У 1963 р. Валентину Іванівну назначили директором школи, де вона працювала до самого закриття навчального закладу в 1971 р.

У 1948 р. у Пришивальні засновані клуб і бібліотека, першим завідувачем якої був Сокол. У 1976-2007 рр. завідувала клубом Ніна Романівна Хоменко. За 30 років праці вона зробила великий внесок у розвиток культури села. 40 років очолювала бібліотеку села Ніна Тимофіївна Хоменко.

У сучасному селі працюють ФП, відділення зв'язку, клуб, бібліотека, магазин.

 ____________________________________________


Джерела

  1. Сказания о населенных местностях Киевской губернии Л. Похилевич 1864 г;
  2. Список населенных мест Киевской губернии Издание Киевского губернского статистического комитета 1900 г.;
  3. Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1971.
  4. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років в Україні (Київська область) 2008 рік;
  5. Міста і села України. Київщина (книга перша)2009 р.
  6. Населені місця Київщини (попередні підсумки перепису 17 грудня 1926 року). Київське округове статистичне бюро 1927 рік
  7. Наша Пришивальня [Електронний ресурс] // facebook – Режим доступу до ресурсу: https://bit.ly/3xeijYD


 

Дописати коментар

0 Коментарі