Васильківський повіт


 Васильківський повіт було утворено у 1797 році. Розташовувався він у центрі губернії. На сході межував з Київським повітом, з півночі та заходу межував з Радомисльським повітом, на південному заході зі Сквирським та на півдні – з Таращанським. Площа повіту становила 3961,7 верст.

Васильківський повіт складався з чотирьох містечок, 22 сіл, 52 сіл, 25 хуторів, трьох єврейських колоній, трьох передмість, 35 ферм, одного селища, одного казенного лісництва, однієї дачі, однієї залізничної станції, залізничного роз'їзду і 3 населених пунктів. Всі ці пункти були розподілені в адміністративному відношенні між двома мировими посередниками, трьома становими приставами, 20 волосними правліннями та 14 поліцейськими урядниками. У судово-мировому та слідчому відносинах Васильківський повіт був поділений на п'ять судово-світових та п'ять слідчих дільниць.


Відповідно до перепису населення Російської імперії 1897 року у повіті проживало 263 261 мешканців. З них 83,62% – українці, 12,11% – євреї, 2,25% – росіяни, 1,79% – поляки.


НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ ВАСИЛЬКІВСЬКОГО ПОВІТУ


Барахтянська волость.



Блощинська волость.


Біло-Церківська волость


Василівська волость 


Васильківська волость


Велико-Половецька волость 


Веприківська волость


Вінцентівська волость 



Гребінківська волость 


 Озерянська волость 


Ковалівська волость

 

Кожанська волость 

 

Мотовилівська волость 


Мало-Половецька волость 

 

Острівська волость


Рокитянська (Рокітнянська) волость


Трушківська волость 


Фастівська волость 


Черкаська волость 


Шамраївська волость 


Дописати коментар

0 Коментарі