Мазепинці


Поселення було засноване в XV—XVI сторіччі на березі річки Кам’янки, від чого походить і перша його назва. Місцевість навколо сучасного села була заселена ще в давнину. про це свідчать винайдені в урочищі Заріччя кам'яні форми для відливання сокир і кинджалів доби пізньої бронзи (ХІ-ІХ ст. до н.е.). На території Мазепинців знайдено два скарби римських монет 98-193 рр.

У 1544 р. київським воєводою Фредеріком Глібовичем Пронським земля під хуторами на р. Кам'янка була надана в тимчасове користування шляхтичу Миколі Адамсу з роду Колядинських. У 1572 р. польський король Сигізмунд Август передав ці землі Миколі Адамсу у вічне користування, таким чином рід здобув звання Мазеп - тобто придворних короля. З того часу вони мали самі набирати, муштрувати та забезпечувати всім необхідним сотню козаків і направляти їх до військової служби при Білоцерківському старості.

На Замковій горі стояв замок, в якому жили Мазепи. У 1640 р. тут народився майбутній гетьман України Іван Мазепа.

Пам'ятник Івану Мазепі в слі Мазепинці

З 1659 р. Степан Мазепа, батько Івана, за своїм становищем був підчашим Чернігівським і отаманом білоцерківських козаків.

Мазепинці до 1710 р. були одним з хуторів під загальною назвою Дрозди.

За легендою, за зраду Івана Мазепи Петру всі козаки України повинні були одержати покарання. У січні 1710 р. на садибу І. Мазепи, яка стояла край дороги Київ - Шаргород, загони Меншикова пригнали за-кутих у кайдани козаків і наказали "...стереть с лица земли гнездо предателя". Навколо садиби жила прислуга з простих селян та робітників, які обробляли землю та худобу. Все було зруйновано. Самих же козаків, за зговором старшин Меншикова, кіннота затовкла на смерть.

Отаборившись на краю села, загін забрав молодих людей собі в прислугу та для роз-ваги, решта була покинута взимку серед степу. На допомогу селянам прийшли жителі с. Дрозди і, видавши землянки, розселили людей. Цих нещасних називали мазепинцями. На той час це було два хутори (нині перейменований хутір Андріївка також називався Мазепинцями, до перепису 1818р.).

Оголосивши Івана Мазепу зрадником, владою було знищено все, що могло бути пов'язане з його ім'ям. Назву населеного пункту зберегли люди.

Курган та пам'ятних хрест на місці страти та поховання козаків

Багато зробив для свого села та збереження його історичної назви "Мазепинці" священнослужитель о. Василь Стрижевський. під його керівництвом у 1725р. була зведена православна церква святого Миколая Чудотворця - на честь діда Івана Мазепи Миколи Адамса.

перша писемна згадка про село з назвою Мазепинці є в клірових відомостях 1726 р., пов'язаних саме із будівництвом нової церкви. Завдяки високій дипломатичності о. Василія поляки не стали наполягати на введенні церкви до унії - заради уникнення загострення конфлікту з місцевим населенням.

Мазепинська церква зібрала численну парафію з навколишніх сіл. Священний Синод православної церкви зробив село Мазепинці реєстровим, приписавши до парафії села Дрозди і Сидорі. Після будівництва церкви в Дроздах прихожан стало майже в два рази менше.

Станом на 1900 рік в селі Мазепинці перебувало у власності графині Марії Євстафієвни Браницької. У 241 дворі проживало 1415 осіб. Жителі села займались хліборобством, а також відправлялись на заробідки до Херсонської та Єкатеринославської губерній. Окрім того в місто Київ та Одесу на приватну службу.

В селі рахувалося землі 995 десятин, з яких належало:

  • Церквам – 57 десятин;
  • Селянам – 912 десятин;
  • Іншим станам – 26 десятин.

В селі на початку XX сторіччя була 1 православна церква, водяний млин, три вітряки, одна кузня та одна винна лавка.

У 1905-1907 рр. мазепинці виступали проти панів, за що багато з них було заарештовано та вислано у Сибір.

під час громадянської війни тут неодноразово змінювалася влада. У 1920 р. у Кам'янці остаточно встановилася радянська влада. У селі утворювалися артілі, лікнепи.

Село двічі намагалися перейменувати: у 1927 р. - на Червоний партизан, у 1936р.- на Щербинівку. Згодом село визнали неперспективним, а все будівництво вели спочатку в с. Сидорі, а потім у с. Дрозди.

Голодомор 1932-1933 рр. забрав життя 424 мазепинців.

Із серпня 1941 р. по січень 1944 р. село було під німецькою окупацією. У роки Великої Вітчизняної війни загинуло близько 90 жителів села.

Свято-Миколаївський храм села Мазепинці

У Мазепинцях була побудована перша в Україні козацька церква - святого Миколая Чудотворця. Будівництво було проведено за ініціативи представників Козацтва Білоцерківщини, зокрема їх польового отамана А.Г. Дрофи, також за підтримки Спілки підприємців України в особі І.П. Шилова, П.М. Мороза та за підтримки голови Білоцерківської районної державної адміністрації Р.І. Плугатора. Активну участь в будівництві взяла і вся громада Білоцерківського району - люди робили добро-вільні благодійні внески, виконували різні роботи.

Герб села Мазепинці

 ____________________________________________


Джерела

  1. Список населенных мест Киевской губернии Издание Киевского губернского статистического комитета 1900 г.;
  2. Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1971.
  3. Довідник Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки Біла Церква 2012.
  4. Міста і села України. Київщина (книга перша)2009 р.
  5. Населені місця Київщини (попередні підсумки перепису 17 грудня 1926 року). Київське округове статистичне бюро 1927 рік


Дописати коментар

0 Коментарі