За період існування села його назва не змінювалась.
Існує дві легенди про походження Макіївки, але обидві вони вказують на те, що перші поселенці прибули із с. Деремезна. Місцевість була добре захищена складками рельєфу від несприятливих умов узимку, навколо шумів віковічний ліс з достатньою кількістю дичини, поруч була джерельна вода. Все це приваблювало людей. Перекази оповідають, нібито перші поселенці із с. Деремезна побачили в долині р. Красна велику кількість диких маків.
За іншою легендою, назва Макіївка походить від імені першого поселенця Макія.
Виник населений пункт у місці зіткнення трьох ярів на обширній терасі, від якої широка річкова долина веде до Дніпра. південніше, аж до Білої Церкви, тягнулась цілина.
У старовинних прислів'ях про яристу місцевість села йшлося: "Ізбав Боже мир від Макіївських гір".
![]() |
Сучасний храм в селі Макіївка |
У Макіївці з середини XVIII ст. існувала церква Покрови пресвятої Богородиці, до парафії якої належали також села Красна, Стефанівка, Юзефівка та Затишшя.
У 1890 р. в селі в старенькій хаті відкрито першу церковнопарафіяльну школу, яка знаходилась на вулиці, що нині носить ім'я Кірова. Навчання проводилось лише взимку і лише для дітей заможних селян, тому школярів було мало. Наставниками були священник його дружина та дочка, яких називали "баришні". За навчання дітей батьки платили гроші. В школі вивчали Закон Божий, молитви, вчилися писати і рахувати.
Відповідно до статистичних відомостей за 1900 рік село Макіївка знаходилось у власності поміщиці Марії Миколаївни Іващенко. Господарство в маєтку велось управителем Миколаєм Івановичем Шминке
![]() |
Будівля старої школи(старе фото) |
На початку 30-х років село відносилось до Узинського району. З клірових відомостей Макіївського храму Покрови Пресвятої Богородиці встановлено, що до Голодомору в селі проживало близько 5000 жителів.
![]() |
Мартиролог |
Мартиролог жителів села Макіївка – жертв Голодомору 1932-1933 років укладено за свідченнями очевидців Урбанської Є.І.,1919 р.н.; Кашпіровського В.М.,1921 р.н., та ін., записаними в 2007 р. зав. бібліотекою Гурою Н.П.
У серпні 1941 р. село було окуповано німецько-фашистськими військами. Майже три місяці на території Макіївки стояв фронт. Частина села - від сіл Василів та Йосипівка - була зайнята німцями, а друга частина - від с. Яцьки - зайнята радянськими військами.
Під час окупації селян грабували, забирали худобу, птицю. Було спалено 160 хат. Багато односельців примусово вивезено до Німеччини.
За мужність і відвагу, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських завойовників у роки Великої Вітчизняної війни, орденами і медалями нагороджено 265 жителів Макіївки.
Після війни село почало відроджуватись. З 1958 р. по 1974 р. почалася активна розбудова Маківки: зводились цегляні будинки, відбудовано ферму. Працівники колгоспу вручну брукували дорогу.
У червні 1968 р. Побудовано дільничну лікарню, в якій Працювали хірургічний та гінекологічний відділи, рентген-кабінет. Першим лікарем був Віталій Антонович Андріївський.
На той час господарство очолював Петро Корнійович Родина. Багато зусиль для Процвітання рідного села, розвитку господарства та виховання молодого Покоління Макіївки доклав Петро Корнійович, працюючи директором Школи (1974-1981 рр.).
![]() |
На березі сільського ставка |
На сьогодні Макіївка живе активним, повноцінним життям. На території села діють: Макіївська ЗОШ І-ІІІ ступенів (кількість учнів - 116), ДНЗ, Макіївська амбулаторія загальної практики сімейної медицини з денним стаціонаром.
До послуг селян млин, відділ зв'язку, АТС (на 500 номерів), торговий центр її "Імперія". У центрі села двічі на тиждень працює ярмарок, де селяни мають можливість придбати продукцію місцевого виробництва, а також продукти харчування, господарські товари.
![]() |
Герб села Макіївка |
- Сказания о населенных местностях Киевской губернии Л. Похилевич 1864 г;
- Список населенных мест Киевской губернии Издание Киевского губернского статистического комитета 1900 г.;
- Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років в Україні (Київська область) 2008 рік;
- Міста і села України(Київщина), Київ 2009 рік.
0 Коментарі