Ліщинка


Село Ліщинка розташоване на березі р. Расавка. Датою появи поселення вважається приблизно середина ХVIII ст.

У минулому частина жителів була кріпаками і працювала на Тернавській та Сергіївській фермах, частина жителів (шляхта) була вільною. 

На початку XX сторіччя в селі Ліщинка було 185 дворів, в яких проживало 762 особи, 370 чоловіків та 392 жінки. Головним заняттям жителів було хліборобство. Село входило до Вінцентівської волості Васильківського повіту. Відстань до повітового міста складала 70 верст. Найближча залізнична станція «Вільшанка» знаходилась за 16 верст від села.

В Ліщинці рахувалось 557 десятин землі, з яких належало:

  • Церквам – 36 десятин;
  • Селянам – 521 десятина.

Село належало удільному відомству. Земля була прирахована до селища Землянка. Господарство велось за трипільною системою.

В 1900 році в селі були: 1 православна церква, 1 каплиця, 1 школа грамоти, 6 вітряків, 2 кузні та 2 кінних топчака.

Пожежний обоз складався з 2 діжок, 2 багрів та 2 відер.

У 1918 р. в селі встановлено радянську владу. У березні 1918 р. Ліщинка була окупована німецькими військами.

У громадянську війну влада постійно змінювалася. Селом проходили білополяки, петлюрівці, зелені.

У 1920 р. остаточно встановлено радянську владу. У 1923 р. організовано сільськогосподарський кооператив, а в 1928 р. - ТСОЗ. У 1929 р. створено перший колгосп.

За радянських часів село Ліщінка - центр сільської Ради, розташоване на березі річки Расавки, за 12 км від районного центру, яким на той час було місто Кагарлик.

Під час колективізації в селі було Розкуркулено 8 осіб.   

За свідченнями очевидців до Голодомору кількість дворів становила  300, кількість жителів – 1000, після голоду кількість дворів – 297, кількість жителів – приблизно 950. За свідченнями очевидців загальна кількість померлих під час Голодомору –  32 особи.

Мартиролог села Ліщинка

Мартиролог жителів с. Ліщинка – жертв Голодомору 1932-1933 років укладений за даними Кагарлицького  районного  історико-краєзнавчого  музею  та  свідченнями  очевидців  Горбач    Г.Ф.,1926  р.н.;  Фастовець К.Ф., 1928 р.н., записаними в листопаді 2007 року Роїк Н.В., директором Будинку культури с. Ліщинка; Роїк Л.В., студенткою.

У 1995 році в селі Ліщинка на території кладовища встановлено пам’ятний знак жертвам Голодомору  1932-1933 рр. у вигляді дерев’яного хреста висотою 2,5 м.

На фронтах другої світової війни загинуло 210 жителів Ліщинки, Тернівки і Расівки. У січні 1944 р. військами Червоної армії ці села визволено від фашистських окупантів.

У 1944 р. відновила роботу Ліщинська сільська рада. Головою обрано А.К. Мороза.

У 1944-1945 рр. почали працювати три школи: в Расавці - початкова, в Тернівці та Ліщин- ці - семирічки. протягом 1945 р. в кожному селі відкрито медичні пункти.

У повоєнні роки в селах відкрито крамниці Ліщинського сільського СПОЖИВЧОГО товариства, які забезпечували жителів не тільки продуктами, а й товарами першої необхідності.

10 серпня  1954 р.  був  виданий  Указ  Президії  Верховної  Ради  УРСР «Про укрупнення сільських рад депутатів трудящих в Київській області», відповідно до якого до складу Ліщинської сільської ради з селами Ліщинка та Расавка увійшло с. Тернівка.

У 1964-1972 рр. головою колгоспу ім. Верховної Ради УРСР працював Г.К. Косяк. За його головування збудовано майстерню, автопарк, тваринницькі ферми, Будинок культури, бібліотеку, контору колгоспу, в приміщенні якої розмістилося відділення зв'язку, та ін.

У 1974 р. господарство перейменовано в колгосп "Україна".

У 1986-1998 рр. місцеве господарство очолював І.О. Шевченко. У цей період облаштовано центр села, висаджено ялинки, туї та інші дерева і кущі, завезені з Київського ботанічного саду; перебудовано і впорядковано Братську могилу. Старе приміщення сільради облаштовано в дитсадок, закладено фундамент під будівництво школи.

У березні 1993 р. господарство колгоспу було розпайовано, на його базі створено КСП "Україна". У квітні 2001 р. КСП реформовано у СТОВ "Україна". В лютому 2002 р. директором СТОВ "Україна" став В.І. Зражевець.

У 1982-1998 рр. головою сільської ради працював В.М. Очеретяний. За його головування побудовано нове приміщення сільської ради, благоустроєно центр села.

На території Ліщинської сільської ради діяли Ліщинська ЗОШ І-ІІ ступенів, нову будівлю якої було споруджено в 1958 р. Функціонували збудовані силами місцевої молоді в кінці 1960-х років за кошти колгоспу "Україна" Будинок культури та бібліотека. 

Після адміністративної реформи 2019-2020 років, село Ліщинка увійшло до складу Кагарлицької міської територіальної громади Обухівського району Київської області.

Джерела


  1. Сказания о населенных местностях Киевской губернии Л. Похилевич 1864 г;
  2. Список населенных мест Киевской губернии Издание Киевского губернского статистического комитета 1900 г.;
  3. Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1971.
  4. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років в Україні (Київська область) 2008 рік;
  5. Довідник Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки Біла Церква 2012.
  6. Міста і села України. Київщина (книга перша)2009 р.


 

Дописати коментар

0 Коментарі