Каплиця


Історія хутора Каплиця тісно пов’язана з історією Церкви Різдва Пресвятої Богородиці, а саме з відкриттям на місці де збудована церква, джерела.

Існує декілька версій появи церкви:

«Їхала якось княгиня Ольга з Києва до Візантії на переговори до половців і захотіла пити. Слуги, що супроводжували княгиню, викопали криницю. Вода відстоялася і княгиня вгамувала спрагу. Через деякий час криницю освятили і назвали каплицею».

За інформацією, що надрукована у «Військово-статистичному огляді Російської імперії»  за 1848 рік, преподобний Феодосій Печерський, який в XI сторіччі народився в місті Василькові, на тринадцятому році свого життя , рухомий любов’ю до християнської віри, викопав собі печеру, а поруч з печерою криницю. З часом печера зруйнувалась, а криниця зберіглась. На місці криниці мешканці збудували 8-ми куту каплицю, що лежить на великій дорозі до Києва на відстані 4 версти від міста Василькова і називається Каплиця Феодосія.

За переказами старожилів передмістя Западинка, існує легенда про те, що їхав якось поштовою дорогою заможний пан. І в один момент щось злякало його коней. Перелякані коні понесли візок зі страшенною швидкістю. Переляканий чоловік став молитися і, під час молитви, пообіцяв поставити церкву на тому місці, де зупиняться коні. Коні зупинились біля болота. Поруч викопали криницю. З часом, над криницею звели невеличку капличку. Мешканці навколишніх сіл та хуторів приходили до неї щоб помолитись та отримати благословення.

Коли саме над криницею була збудована каплиця – невідомо, але у 1739 році вона вже існує. Про це згадує Яків Маркович у своїх «Денних записках малоросійського підскарбія», коли зупиняється в Чернечій корчмі біля каплиці під час своєї подорожі.

Каплиця на Загальна карта Центральної Європи 1891 рік

Землі Навколо каплиці були церковними і належали до собору Антонія і Феодосія. За переказами першими поселенцями біля каплиці були ченці, приписані до собору. З часом навколо каплиці виник хутір, який отримав назву Каплиця. 

У 1859 році придорожня каплиця була розбудована до церкви, будівлю доповнили двома зрубами. Церква була відкрита  1 серпня (за старим стилем) в день пам’яті Хрещення Русі. Того дня на освячення храму зібралися всі архієреї і священики округу, а також мешканці прилеглих околиць.

Цього дня, також, вшановували  пам’ять семи мучеників Маккавеїв: Авима, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Алима і Маркела, матері їхньої Соломонії та учителя їхнього Єлеазара. Тому 14 серпня (за новим стилем) у церкві проводили ярмарок. Люди зносили все, що у кого було. Стелили під церквою рушники, на них клали дари, якими пригощалися всі, але в першу чергу діти і бідні.
Ярмарок на хуторі каплиця, 1 серпня 1897(фото з колекції Людмили Шкулькової)

В 1861 році настоятелем собору Антонія і Феодосія Печерських , протоієреєм о. Олександром Андрієвським на хуторі Каплиця було відкрито першу в парафії XIX сторіччя церковнопарафіяльну школу . Це була невелика сільська хата на дві кімнати. В одній відкрили шинок, а в другій - заїзд для приїжджих. Оскільки останніх майже не було, то диякон проводив тут заняття з дітьми. Заняття розпочиналися 12 грудня як випаде сніг, а закінчувалися - коли танув. В школі навчалися одиниці. Тому що ціле літо діти пасли худобу, а взимку сиділи в хаті, бо не було у що взутися.. Ті в кого було взуття, сиділи у двох кімнатах на лавах і вчилися всі разом. Раз на день школярів годували.

За статистичними даними станом на 1900 рік, хутір каплиця входив до Западинського селянського товариства.

У 1923-1934 рр. с. Каплицю також не обминула колективізація. Внаслідок цього було виселено і пропало безвісти багато родин.

Скільки жителів загинуло під час голодомору 1932 – 1933 років -інформація відсутня. Але старожили згадували про померлих від голоду людей, що лежали на хуторі при дорозі.

У 1935-1936 рр. північно-західну частину села на найкращих ґрунтах було знесено, жителі переселені. На цьому місці збудували аеродром і військове містечко.

10 травня 1958 р. видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №347 ― «Про уточнення обліку населених пунктів Київської області», відповідно до якого було ухвалено рішення про виключення хутору Капличного Западинської сільської ради з облікових даних адміністративно-територіального поділу.

Закинута будівля на території колишнього хутора

За новим територіальним поділом колишня територія хутора Каплиці увійшла до села Западинка, яке відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області» село Застугна входить до складу Западинського старостинського округу Васильківської міської територіальної громади.

 ____________________________________________

Джерела

  1. Военно-статистическое обозрение Российской империи, Том 10, Часть 1, Киевская губерния 1848 г.
  2. Статистическое описание Киевской губернии изданное тайным советником, сенатором Иваном Фундуклеем 1852 г.
  3. Сказания о населенных местностях Киевской губернии Л. Похилевич 1864 г;
  4. Список населенных мест Киевской губернии Издание Киевского губернского статистического комитета 1900 г.;
  5. Довідник Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1918–2010 роки Біла Церква 2012.
  6. Населені місця Київщини (попередні підсумки перепису 17 грудня 1926 року). Київське округове статистичне бюро 1927 рік
  7. Історія шкільництва в містах і селах Київщини XIX- початку XX ст. В. Перерва 2008 р.



Дописати коментар

0 Коментарі