Чепиліївка


Село Чепиліївка розташована на річці Красній, за 18 км на схід від Білої Церкви і за 4 км від залізничної станції Сухоліси. На території села збереглися залишки городища часів Київської Русі.  Яке знаходиться на північній. околиці села та складається з двох укріплених частин. Перша займає край мису. Овальний у плані (площа — 0,13 га) майданчик обнесений по периметру валом, а з прилеглої (південної) частини ще двома валами та ровами. Ймовірно, потрійна лінія фортифікаційних укріплень оточувала весь майданчик. З Півдня до першого укріплення примикає друге плато (площа - 0,3 га), майже повністю знищене кар'єром. Яке так само було захищене підковоподібним валом. Також в Чепиліївці було розкопано курган, в якому знайдено скелет, залізний шолом, наконечник списа та золотий перстень XI століття.  Культурний шар містить рідкісні уламки давньоруської гончарної кераміки(XII-XIII ст.), кістки тварин.
На городищі

За статистичними відомостями станом на 1900 рік за селом Чепеліївка рахувався також присілок Новоянів. Поселення були власницькими.

У Чепеліївці на той час було дворів-122, мешканців обох статей -824 особи, з них чоловіків-419 і жінок 405. Село знаходилось на відстані до залізничної станції - 4 версти, пароплавної-52 версти, телеграфної18 верст, поштової (казенної)-18 верст, поштової (земської)-4 версти. Залізнична станція мала назву «Сухоліси». південно-західної залізниці, пароплавна – «Трипілля». Телеграфна та поштова (казенна) знаходилась в містечку Біла Церква, поштова станція знаходиться в селі Сухоліси.

У селі нараховувалось землі – 697,5 десятин, з яких належало:

  • церквам-52,5 десятин;
  • селянам-562,5 десятин;
  • іншим станам-83 десятини.
    Марія Євстафієвна Браницька

Село належало поміщиці графині Марії Євстафіївні Браницькій. Господарство у селян велось за трипільною системою.

У селі була: 1 православна церква, 1 церковно-парафіяльна школа, 1 водяний млин з одним поставом, 1 вітряк, 1 топчак для вироблення пшона та I казенна винна лавка.

Запасний продовольчий капітал до 1 січня 1900 досяг 1889 руб. 93 коп.

Пожежний обоз складався з двох бочок та двох багрів.

За радянських часів село Чепеліївка - центр сільської Ради.

У 1924 році було створено ТСОЗ ім. Леніна, а в 1929 році на території села було створено три колгоспи:

центр села Чепеліївка – колгосп ім.Петровського, 

на хуторі Новоянів-«Перемога»  та «Більшовик» 

на хуторі Молодецький. Розкуркулені сім’ї вислали до Сибіру. Очевидці згадали тільки про Кутову Ольгу Юхимівну,яку розкуркулили.

Архівні дані про кількість дворів та чисельність жителів населеного пункту с. Чепеліївка 1932-1933 років відсутні, але за свідченнями очевидців до Голодомору в селі було 150 дворів з населенням 1350 чоловік.

Загальна кількість померлих від голоду – приблизно 300 чоловік. На двох кладовищах, де ховали жертв Голодомору, в 1995 році встановлено пам’ятні знаки (дубові хрести).

Мартиролог

Мартиролог жителів с. Чепеліївка – жертв Голодомору 1932-1933 років укладено за свідченнями очевидців Кривогуб М.К.,1924 р.н.; Кривогуб М.О.,1925 р.н., та ін., записаними в 2007 р. директором Будинку культури с. Сухоліси Москаленко К.Г.

За мужність і відвагу, проявлені в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни, орденами й медалями нагороджено 127 жителів Чепиліївки.


 ____________________________________________

Джерела

  1. Сказания о населенных местностях Киевской губернии Л. Похилевич 1864 г;
  2. Список населенных мест Киевской губернии Издание Киевского губернского статистического комитета 1900 г.;
  3. Історія міст і сіл УРСР. Київська область. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1971. — 792 с. 
  4. Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932 – 1933 років в Україні (Київська область) 2008 рік;

Дописати коментар

0 Коментарі